P R E S S    R E P O R T S

1. Nin-Culmell, Tonadas y otras obras para piano (CD)
   Mélomano - juli/augustus 2008
   
   
2. Review of Marcels concert in Worms (Germany)
   Wormser Zeitung, Philip Schäfer - June 25, 2007
   
   
3. Review of Marcel and Eleonore's concert in Lvov (Ukraïne)
   ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА, Лідія Мельник - December 4, 2006
   see article on the website of the Ukrain paper
   
   Музика з часів Анни Франк
   Ці твори могла б почути Анна Франк, якби не вела щоденників війни... Ця музика отримала б продовження на сценах концертних залів і на платівках, якби її автори не загинули в концтаборах... Із цими композиторами львів’яни навіть могли б зустрітися особисто, якби не історичні катаклізми...
   
   “Музика в часи Анни Франк”. Проект під такою назвою презентували в п’ятницю на сцені Великого залу Львівського музичного училища ім. С. Людкевича музиканти із Голландії – флейтистка Елеонор Памейєр і піаніст Марсель Вормс. Особливість більшості програм виконавців – і львівська не була винятком – їхню основу становлять твори єврейських композиторів Голландії, які постраждали в Другій світовій війні. Й це недарма, адже вже десять років Елеонор Памейєр очолює фундацію імені одного з них – Лео Сміта.
   
   Сім імен у програмі концерту – сім відтінків стилю – сім доль. Схоже, об’єднали авторів музики, яка ніколи досі не звучала на львівській сцені, лише втрачені надії та трагізм епохи. Часто й кожен твір має свою історію, варту роману чи кінострічки. Так, рукопис сонати Діка Каттенбурга, яка прозвучала на початку концерту, надійшов до пані Памейєр п’ять років тому поштою, саме в день її народження. Надіслала його Іма Спан’ярд фон Ессо, мати відомого голландського диригента. Дівчиною вона захоплювалася грою на флейті, а 19-річний Каттенбург, захоплений її майстерністю й не лише, присвятив їй сонату. Під час війни обоє потрапили в Освєнцим. Іму врятувало те, що вона вміла грати на флейті. Юний композитор загинув... Його соната прозвучала лише через п’ять десятиліть.
   
   У концтаборах обірвалося життя й Лео Сміта, якого вважали вельми перспективним голландським композитором. Його однаково високо цінували в Амстердамі та Парижі. Два твори, котрі прозвучали в концерті, немов репрезентували два полюси захоплень автора – джаз і музика конструктивізму. Не минула повз впливи “французької шістки” й Розі Вертхайм, що засвідчили три її п’єси. На перший погляд, доля була більш милосердною до цієї композиторки, доньки заможного амстердамського банкіра. Розі вдалося переховатися, хоча нацисти розікрали все її майно, включно з улюбленим фортепіано. Проте потрясіння було надто великим, і через кілька років після війни вона померла. Схоже склалося життя й у Ніко Ріхтера, який у тридцятилітньому віці покинув цей світ, уже перейшовши жахіття концтабору. В концерті прозвучали дві п’єси композитора, в тому числі й остання з написаних – безперечно, під впливом “нововіденської школи”, зокрема Альбана Берга, але з відчутним відображенням романтичних захоплень.
   
   В Освєнцимі загинув іще один відомий голландський хімік і композитор Боб Ганф, який також був відомим як художник і літератор. Музичне обдарування цієї неординарної особистості засвідчила постромантична “Мала сюїта”. А найцікавішим львів’янам видався твір Ігнаці Лілієна. Адже цей композитор народився 1897 року в нашому місті, а в Нідерландах опинився лише через 17 років – у рамках великого велосипедного (!) туру музеями. Коли вибухнула Перша світова війна, львів’янин вирішив залишитися в Голландії – тут закінчив хімічний факультет Дельфтського університету, а паралельно ніколи не припиняв занять музикою. Під час війни він переховувався, активно творив і в післявоєнний час, що продемонстрував його дивертисмент, датований 1950 роком.
   
   Цікаві українські зв’язки львівська публіка отримала нагоду простежити й у творі вже сучасного автора Джеффа Гамбурга під назвою, яка інтригує, – “Український блюз дядька Менделя”. Як вдалося з’ясувати, предки цього композитора, котрий народився в США та вельми тривалий час мешкав у Голландії (за збігом обставин Гамбург також виявився чоловіком солістки Елеонор Памейєр), походили з України, де жили до 1911 року. Чи не віддзеркаленням такого “змішаного походження” автора виявився не менш мішаний стилістично “український блюз” єврейського дядька, чию гру й навіть спів вельми переконливо наслідував піаніст Марсель Вормс, якому і присвячено твір.
   
   До речі, Львів – не єдине місто, де голландські музиканти презентували свою незвичну програму. Як розповів “Газеті” координатор проекту в нашому місті Богдан Сегін, “Музику в часи Анни Франк” почули також у Києві й Одесі. Проте лише Львів є батьківщиною одного з її авторів.
   
   
4. Review of a concert in Beirut
   Al Balad - May 28, 2005
   
   
5. L'âme bleue du monde dans le New Blues For Piano de Marcel Worms
   L'Orient Le Jour, Diala Gemayel - May 28, 2005
   
   
6. Review of a concert in Beirut
   As Safir - May 28, 2005
   
   
7. Even cold-blooded Dutchmen love the tango
   The Daily Star, Jim Quilty - May 28, 2005
   
   
8. Review of a concert with German Blues in Leipzig
   Leipziger Volkszeitung, Birgit Hendrich - January 1, 2003
   
   
9. Article about Marcel's multicural blues
   Milenio, Xavier Quirarte - April 4, 2002
   
   
10. Review of the Jean Wiéner album (CD, see Discography)
    Landbote, Walter Labhart - February 18, 1999
    
    
11. Review of Marcel's programme - Pictures at a Mondrian Exhibition (CD, see Discography)
    Washington Post, Joss Reinthaler - June 6, 1995